« НАВІЩО ЛЮДИНА ЙДЕ ДО ЮРИСТА?»

Відповідь на це питання здається лежить на поверхні. Стандартна відповідь - людина іде до юриста за юридичною допомогою. Вірно, але не зовсім.
Коли в людини, що те трапляється, то це завжди для нього несподіванка . Реакція на ситуацію часом сама непередбачена й оцінка буває неадекватна. От і представте, що кожне третє звертання до юриста, по підсумку консультації виявляється не юридично розв'язуваною проблемою. До такого висновку ви приходите тільки після того, як по відтворили всю картину трапившегося, задали масу питань, одержали відповіді клієнта на них. При складній емоційній проблемі клієнта юридична консультація перетворюється в консультацію психолога.
Отут і виникає питання : потрібно чи витрачати свій час на клієнта?
Для починаючого юриста, залежно від його характеру й відношення до людей, поводження в цій ситуації може бути різним. Одна категорія юристів , тільки доглянувши ознаки не юридичного поля проблеми, припинить спілкування із клієнтом. Інша категорія юристів продовжить розмову й віддасть цій людині стільки часу скільки потрібно.
Як Ви вважаєте, як правильно надійти - витрачати свій час на такого чи клієнта ні?
Коли твоя практика становить більше десяти років і сам ти вже пройшов певний життєвий шлях, то відповідь на це питання при початку твоєї діяльності й набагато пізніше будуть діаметрально протилежними.
Колись нас дратували такі обіги , ми вважали, що губимо в пусту час. Коли ми так думали, то в нас було мало життєвого досвіду. Час ішов і ми самі попадали в які те життєві ситуації й нам також, як цій людині потрібна була допомога й ми йшли до кого те.
Цей хто те або вислухував нас і завдяки цьому ми змогли подивитися на ситуацію з боку й не накоїти глупостей , або нас не вислухували й нам було погано й у депресивному стані ми шукали людину, що допоміг би вирішити проблему. У нас також були помилки у визначенні потрібного фахівця для рішення проблеми.
Зараз у спогадах залишаються саме ті люди, які не вигнали нас при звертанні до них, а вислухали і якщо навіть і не змогли допомогти, то своїм терпінням і щиросердечною турботою врятували нас у той момент.
Коли рятували нас, то в пам'яті спливали ті випадки , коли ми відмовилися врятувати інших. Ми були глухі, грубі , нам потрібні були тільки гроші й нам неприємно було вислухувати чужий біль.
Багато юристів і дотепер, уже будучи старими також глухі, грубі й постійно доставляють кому те біль.
До чого я це все розповідаю?
Наше розсилання називається - У допомогу починаючий частнопрактикующему юристові.
Уважаю потрібним допомогти починаючому юристові й дати безцінну пораду:
ДОПОМАГАЙТЕ! ДОПОМАГАЙТЕ! ДОПОМАГАЙТЕ!
Навіть , якщо Ваша допомога може укладатися
тільки в « Слухання. »
На цього тижня дзвонила клієнтка, що ми консультували по телефоні й наприкінці бесіди вона дуже дякувала нас і розповіла про те, як до нас по цій же проблемі звернулася до одного адвоката - жінці й замість допомоги одержала осуд. Ця юрист замість консультації початку говорити їй про те, де були її мозки коли вона все це робила. Потім вона прочитала лекцію про дурість клієнтки й наприкінці сказала, що
допомогти буде складно й дорого.
Ми витратили на цю клієнтові 20 хвилин на телефонну розмову, де застосували на 80 % тільки «Слухання» і на 20% далечіні їй зразкову оцінку її ситуації в правовому полі.
У результаті ми одержали замовлення на письмовий правовий висновок.
Зараз , за результатами нашої оцінки , її проблема має рішення й учора ми одержали гарне замовлення від її на повний юридичний супровід цієї справи.
Повертаючись до питання розумності чи вкладати свій час у клієнта, що здається Вам з першого погляду не перспективним, можна точно сказати, що заздалегідь це нікому знати не ведено.
Одне знаю точно кожний з нас іде туди й д тому , де нього було гарно й уникає тих місць, де йому зробили боляче. Така « кнопочка» виробляється в нас до кінця життя й ніяким психіатром її відтіля не вирвеш. Саме тому певні люди,які ще навіть не заговорили з Вами, викликають у вас недовіра, гнів й антипатію.
Гірше всього, що така « кнопочка» може виробитися в наших клієнтів не на певного юриста , а на всіх людей цієї професії. І отоді, коли він навіть змушений буде одержувати юридичну допомогу від юриста, те його гнів, недовіра й антипатія дістанеться ні в чому не винним фахівцям.
Тому рада наступний: Коли Ваш клієнт незаслужено Вас обвинувачує, не довіряє, випробовує до Вас антипатію, то допоможіть йому просто «Пережити» це.
Знайте , що це його « кнопочка» , керувати , що він не має сил.
Висновок для майбутнього юриста:
Допомагати вигідно. Уміти слухати вигідно. Уміти « Пережити» ситуацію із клієнтом - необхідність.
Удачі Вам і сподіваємося , що ви будете дбайливі при роботі й тактовні.