ЧОМУ ПОТРІБНИЙ ГРАМОТНИЙ ДОГОВІР З АДВОКАТОМ?

У народі зложилася практика роботи з адвокатом по ордері й у найкращому разі
за типовим договором. Типовий договір , розроблений самим адвокатом не містить умов його відповідальності , звітності , перевірки ходу виконання роботи , її якості. У результаті всі невдалі рішення судна списуються на сам суд , але не розглядаються ,як можливі недоробки в роботі захисника. Змінити ситуацію після програшу в суді по декількох інстанціях фактично неможливо. Шлях до Страсбурга оцінюється не одним роком з умовою багаторічних позовів на території РФ.
Тому , якщо людина або організація залучаючи до роботи адвоката , повинен доручити розробку договору з адвокатом незалежному юристові. Указати мета юристові: передбачити всі можливі підводні камені й відповідальність адвоката. Юрист може це зробити тому що нарівні з адвокатом працює в судах, знає норми процесуального , матеріального й договірного права. Прийнятний договір скласти можливо. Адвокат , що не збирається відкрито з вами працювати і якісно не піде на таке співробітництво ні за які гроші.
Відмові адвоката від роботи з вами, по розробленому вашою стороною договору, треба радуватися , а не засмучуватися. У цей момент у Росії зареєстровано більше 60 000 адвокатів , що означає , як мінімум 50 % працюючих якісно й не бояться відповідальності.
Які умови необхідно включити в договорів?
1. Предмет договору - повний опис послуги із вказівкою документів, які ви передаєте в роботу.
Надалі всі нові документи й докази треба передавати
адвокатові по акті прийому - передачі.
Чому це треба робити ?
Для виявлення факту не подачі адвокатом у суд доказів , клопотань про їхнє прилучення , прилучення доказів не оформлених належним чином, що спричинило винесення рішення не відповідає вашим інтересам.
2. Включити пункт про узгодження з вами письмової згоди на висновок світового угода , зменшення цін, на відмову від позовних вимог, на включення в доказову базу й прилученню до справи документів маючих двояке значення для результату розгляду справи. Пояснюю , що є документи й докази, які інша сторона й сам суд може використати проти вас і перш ніж що те прилучати треба добре подумати.
3. Всі додаткові витрати передбачите відразу в договорі й механізм перевірки їхнього реального виконання. Мова йде про фіксовані суми на відрядження , копії документів у суді й поза судом , на витрати по експертизі , телефонні , факсові й Інтернет послуги. Відносно витрат на експертизи окремо вказую , що вибір експертної організації й ціна експертизи повинні бути письмово узгодженна з вами й прописані в договорі й додатковій угоді. Ціна на експертні роботи дуже відрізняються , також є експертні організації , експертизи яких ставляться судом автоматично по сумніви. Мова йде про експертні організації працюючих по конкретний результат. Ці експертизи скасовуються , а гроші вам не повертаються. Відповідальність експерта може наступити тільки по винесенню рішення суду на підставі цієї експертизи.
4. Звітність адвоката в плині п'яти днів від дня проведення судового засідання з додатком копій документів зі справи їм поданих , від сторони спорам , протокол судового засідання.
5. Надання адвокатом до відправлення документів сторонам й у суд , клопотань, заперечень й інших документів їм прикладених. Ознайомлення усно вас із позицією захисту в справі.
6. Порядок оплати послуг адвоката й додаткових витрат й
винагород. Обов'язково простежите, щоб у договорі не було умови
про однобічний припиненні роботи адвоката при несвоєчасній оплаті з вашої сторони. Рішенням це питання може бути включення суми розбіжності споровши по оплаті , існування якого не дозволяє стороні припинити роботу й контроль за взаємними платежами. Установите час пред'явлення вам звіту додаткових витратам і роботі й виставляння рахунку з наступною оплатою. При виникненні спірних моментів по звіті на рішення цих питань установите строк два дні й зобов'язання адвоката підтвердити проведені витрати.
7. Відповідальність майнова адвоката.
Серйозні адвокати й фірми страхують свою відповідальність. До договору повинен бути прикладений страхове свідоцтво й довідка страхової й підприємства про суму укладених адвокатом угод, що попадають покрывающихся страховкою.
Шановному Уоррену Баффету належить висловлення :
«Досить дивно вже після
завершення угоди говорити,
що вас обкрали тільки тому,
що протилежна сторона
виявилася розумніше вас».
Я з ним повністю згоден , а Ви ?

Позбавлення батьківських прав

У цей час судами часто розглядаються справи про позбавлення батьківських прав. Іноді батьком при подачі позовна заява рухає бажання самостійно виховувати дитини. Однак дана міра є крайньою й підстави позбавлення батьківських прав чітко обговорені в Сімейному кодексі. Позбавлення батьківських прав застосовується, коли батьки (батько):
1) ухиляються від виконання обов'язків батьків, у тому числі при злісному відхиленні від сплати аліментів;
2) відмовляються без поважних причин взяти своєї дитини з родильного будинку (відділення) або з іншої лікувальної установи, виховної установи, установи соціального захисту населення або з інших аналогічних установ;
3) зловживають своїми батьківськими правами;
4) жорстоко звертаються з дітьми, у тому числі здійснюють фізичне або психічне насильство над ними, заміряються на їхню полову недоторканність;
5) є хворими хронічним алкоголізмом або наркоманією;
6) вчинили навмисний злочин проти життя або здоров'я своїх дітей або проти життя або здоров'я чоловіка.
У судовому засіданні беруть участь прокурор і представники органів опіки й піклування.
Процес може триває не один день, є досить важким для батьків, оскільки часто обговорюється їхнє особисте життя, а не відношення до виховання й змісту дитини.
Суддя, при розгляді справи про позбавлення батьківських прав, звертає основну увагу на доведеність винного поводження батька, що характеризують даних особистостей батьків, участь у вихованні й змісті дитини.
Нерідко, при доведеності винного поводження батька, суддя відмовляє в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав і попереджає батька про необхідність зміни свого відношення до виховання дитини.

Шлюб з розрахунку і як відскіпатися від його «вигоди»

Метою більшості людей на землі є пошук щастя. У суспільстві прийнято щастям називати любов близьких і дорогих нам людей, родину й задоволення в особистому житті. Але як знайти родину? Як створити її й зберегти? І, нарешті, головне питання для жінки: як вибрати чоловіка й гарного батька майбутнім дітям? Будучи молодим, людина не особливо замислюється над такими питаннями, але коли вже є діти й життя, здається, на половину пройшла, вибір чоловіка стає рациональней й опирається на класичні критерії. У нашій сьогоднішній розповіді про вдалий дозвіл судової справи мова йтиме про родину. Про родину, що наша клієнтка - пані Л - щосили намагалася створити, але в підсумку залишилася в розбитого корита.
Історія пані Л с самого початку була дуже схожа на казку. У її рідне місто на Україні приїхав молодий, гарний й успішний пан Р. На той час наша клієнтка була в розлученні й виховувала одна двох дітей. Після знайомства з успішним бізнесменом життя наповнилося щастям і приємними емоціями. Здавалося любов, нарешті, знайшло її й життя налагоджується. Зміни в житті нашої клієнтки зі знайомством з паном Р різко почали мінятися. Вона не тільки одержала пропозицію стати дружиною бізнесмена, але й супроводжувати його в прекрасну країну - Німеччину. Мрії збувалися одна за однією, діти вже з нетерпінням чекали від'їзду й зустрічі з новим додому, школою й враженнями.
Сімейне життя новоспеченого сімейства налагоджувалося. Робота віднімала в пана Р багато часу й, як виявилося потім, багато коштів. Саме тому чоловік пропонував пані Л спочатку взяти невеликий кредит, а потім ще один і ще один. У наслідку кредити оформлялися тільки на дружину, не про усіх окремо вона була інформована. Підозр подібне поводження спочатку не викликала, адже робота бізнесмена непроста й завдання родини завжди допомагати один одному. Тим більше, що проблем із кредитами в нашої клієнтки не виникало. Через якийсь час вона початку догадуватися, що бізнес її чоловіка не такий вуж успішний й їхнє фінансове становище залишало бажати кращого. До того ж чоловік початку її бити і їй навіть довелося кілька разів звертатися по допомогу. На той час, коли вона вже твердо для себе вирішила подавати на розлучення й повертатися назад, на неї завели кримінальну справу. Не маючи ні найменшого подання, скільки кредитів було оформлено на її ім'я, вона одержувала постійно листи з вимогою оплати й стопка таких листів увесь час збільшувалася. Але все стало складніше після того, як її справою зайнялася прокуратура. Для жінки, із двома дітьми з невдалим шлюбом за спиною й у чужій країні ситуація виявилася безвихідної, абсолютно незрозумілої й небезпечної для її майбутнього й майбутнього дітей. Після встановлення її особистості в прокуратурі вона вирішила звернутися до адвоката, тому що боялася, що наслідку її обвинувачення можуть бути серйозними. До цього часу жінка вже не жила будинку із чоловіком, а перебувала на піклуванні в спеціальній організації для жінок, які не можуть перебувати будинку через несправедливе поводження чоловіків, а більше їм звернутися нікуди. За допомогою представників центра підтримки вона й звернулася до нас.
Все таємне стає явним
Після розмови з нашою клієнткою нам було необхідно одержати більше точну інформацію про обвинувачення й про ті кредити, які були взяті від її імені. Ми звернулися в прокуратуру з метою тимчасово призупинити розслідування в справі пані Л до того моменту, поки ми не зможемо дати оцінку обставинам. Для цього ми запросили акти по її справі для вивчення (Akteneinsicht).
До приходу до нас пані Л с допомогою перекладача подала заяву в прокуратуру. У ньому було зазначено, що вона от уже більше двох років проживає в Німеччині й приїхала сюди через возз'єднання родини до свого чоловіка. Чоловік, за її словами, був багатий, тому що займався бізнесом і був практично мільйонером. Саме тому на його прохання підписувати договору про кредитування вона сприймала дуже спокійно. Адже вона вважала, що фірма чоловіка його оплачує. Після висновку першого кредиту вона видала йому доручення, за допомогою який він міг знімати з її рахунку гроші на виплату кредиту. У банк, як виявилося пізніше, надійшла документація, по якій наша клієнтка одержувала дуже солідну заробітну плату у фірмі чоловіка. Саме тому вона була визнана банком платоспроможної. Насправді ж пані Л ніколи не бачила ні фірми, ні тим більше такої заробітної плати. При цьому інформацію про такі документи жінка одержала лише в банку, після того, як вони почали вимагати з її виплати кредиту. До цього пані Л не догадувалася ні про те, що «одержує» величезну зарплату, ні про те, що кредит її чоловіком не виплачувався. За словами жінки, вона не відразу початку підозрювати свого чоловіка в шахрайстві з рахунками й кредитами. По початку вона не мали ні знань німецького й не представляла чим займається її чоловік. Вона вірила кожному його слову. Пан Р на всі сумніви свій чоловік і жінка відповідала: «я знаю, що роблю, я ж не перший рік живу в Німеччині». Таким чином, пані Л була через незнання залучена в обман кредитного інституту й надалі інших організацій. Коли вона початку сумніватися в правильності дій і відмовлятися підписувати документи, які чоловік їй підсував, він почав застосовувати чинність і бити жінку. Після декількох випадків, пані Л вирішила піти від нього, але цим її проблеми не розв'язалися. Вона змогла як докази своєї правоти надати лише ті документи, які їй надали в банку. Ніяких інших документів у жінки на руках не було, а забрати їхнього будинку чоловік їй не дозволив би. Також як і всі речі, які були в кредит куплені на ім'я нашої клієнтки. Усе залишилося в чоловіка у квартирі.
У такий спосіб у прокуратурі відносно родини пані Л ішло відразу два розслідування. По одному зі справ наша клієнтка обвинувачувалася в шахрайстві відповідно до Карного Кодексу Німеччини (Strafgesetzbuch). А друге розслідування велося проти її чоловіка, на підставі її власної заяви. Нашим завданням було переконати слідчий орган у тім, що наша клієнтка не може бути притягнута до кримінальної відповідальності, тому що вона підписувала документи в результаті облудних дій її чоловіка. Другим нашим завданням було якомога швидше закрити справу нашої клієнтки й по можливості дозволити його без доведення справи до суду.
Шахрайство
Шахрайство як карний злочин передбачається § 263 Кримінального Кодексу Німеччини. Згодній даній нормі права за шахрайство карається той, хто, маючи намір одержати для себе або третьої особи протиправну майнову вигоду, заподіює шкоду майну іншої особи тим, що вводить в оману або підтримує цю оману, затверджуючи свідомо помилкові факти або спотворюючи, або приховуючи справжні факти. За даний злочин передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років або грошовий штраф. Абзац 3 §263 передбачає так само ряд випадків, коли злочин зізнається особливо важким і відповідно карається більш строго. До таким особливо важким випадкам ставляться, наприклад, шахрайство у вигляді промислу або в складі банди, що організувалася для постійного здійснення підробки документів або обману; заподіює майновий збиток у великому розмірі або діє з наміром піддати велика кількість людей небезпеки заподіяння майнової шкоди шляхом постійного здійснення шахрайства, а також інші випадки. На підставі наявних проти нашої клієнтки доказів особливо тяжкі умови здійснення злочину підозрюватися не могли.
Пан Р, відповідно до заяви нашої клієнтки проти нього, підозрювався також у шахрайстві згідно § 263 Кримінального Кодексу Німеччини. У випадку обвинувачення чоловіка нашої клієнтки в законі передбачена одна особливість. У Німеччині родина й сімейні відносини особливо захищаються Конституцією й саме тому деякі злочини стосовно близьких людей можуть бути карні тільки при деяких умовах. Зокрема §247 Кримінального Кодексу Німеччини, на який посилається абзац 4 §263 (Шахрайство), установлює, що у випадку, якщо в результаті здійснення крадіжки або присвоєння майна потерпілим є родич, опікун або піклувальник або, якщо потерпілий живе разом з особою, що зробила діяння, то діяння переслідується тільки на підставі заяви. Таким чином, подача нашою клієнткою заяви проти її чоловіка бути однією із ключових дій, що може сприяти успішному завершенню її справи.
Після вивчення всіх фактів і документації в справі нашої клієнтки ми визначили нашу стратегію й звернулися в прокуратуру з листом, у якому ми вказували на те, що обвинувачення нашої клієнтки в шахрайстві не має достатніх підстав. У цьому випадку важливо було аргументовано представити нашу точку зору й переконати прокурора в тім, що жінка не винна. Ми вказали, по-перше, на ситуацію й родинний стан нашої клієнтки. Будучи громадянкою України, вона приїхала за своїм чоловіком у Німеччину й перебувала в його залежності. Спочатку тому, що не володіла мовою й усе в країні їй було ново, а потім і по звичці її чоловіка, указувати їй робити те, що хоче він. Адже він прожив у Німеччині більше 4 років і володів як мовою, так й іншими необхідними знаннями законодавства й порядку в країні. По-друге, ми вказали на те, що наша клієнтка ні в який з моментів не збиралася кого-небудь обманювати. Вона підписувала лише сам договір. Всі інші документи були складені її чоловіком, і про їх вона не знала. Звичайно, це не звільняє неї від відповідальності за те, що вона підписувала договори по оформленню кредитів і платежів, але вона підписувала їх будучи твердо впевненої, що чоловік або його фірма будуть виплачувати кредит. Пані Л виросла в невеликому українському місті й ніколи раніше таких угод не оформляло й саме тому вона навіть теоретично не представляла, що її чоловік міг підкласти фальшиві документи. Сам пан Р у своїх показаннях визнав, що він підробив документ про одержання його дружиною заробітної плати. Наша клієнтка сама документи не подавала, усе було зроблено її чоловіком.
Тому що ми вивчили всі показання чоловіка нашої клієнтки, ми натрапили й на ще один факт його неправди. У своїх показаннях він сказав, що його дружина працювала в нього кілька місяців, після чого він неї звільнив. Таким чином, він хотів підтвердити, що його довідки про місце її роботи не підробка. Але, як удалося встановити нам, пані Л у зазначений її чоловіком період часу навіть не перебував у Німеччині, а приїхала декількома місяцями пізніше. Даний факт без сумніву вказував на те, що чоловік нашої клієнтки намагався викрутитися й дав неправдиві свідчення. Крім того всі матеріали справи свідчила побічно або прямо, що пан Р сам вчинив злочин відносно нашої клієнтки. А пані в цьому випадку з'явилася жертвою розважливого плану її дружина. Таким чином, проти нашої клієнтки не існувала не матеріальних доказів і достатнього приводу підозрювати, що вона є шахраєм у даній ситуації. Як й очікувалося, справа нашої клієнтки бути незабаром закрито відповідно до абзацу 2 §170 Кримінально-процесуальні Кодекси Німеччини. Дана норма права передбачає закриття справи через брак складу злочину або через недостатній доказательного матеріалу.
Здавалося б дане рішення прокурора розв'язало проблеми нашої клієнтки. Її життя знову могло початися спочатку й у ній не було б місця обвинуваченню по кримінальній справі. Після завершення даного процесу пані Л початку шлюборозлучний процес зі своїм чоловіком, а також виступила в ролі свідка в справі про його обвинувачення. Таким чином, справедливість відносно нашої клієнтки восторжествувала, а винуватець був покараний. Завдяки професійному й індивідуальному підходу нам удалося вдало дозволити справа пані Л с найменшими для неї негативними наслідками. А такий результат можна визначити як «щастя» професійне, котре можливо зробить подальше життя нашої клієнтки більше легкої, нехай і тільки у відношенні її й правоохоронних органів Німеччини.

Як програти справа в суді? Шкідливі ради

Хочете знати, як програти справа в суді? ПРО, це ціла наука. Ази майстерності викладені в даній допомозі.
Отже: судитися може кожний. Немає більше доступного виду діяльності для кожної сучасної людини, чим заняття юриспруденцією. Благо, для ведення судової суперечки необхідний мінімум навичок: уміння писати, читати й, властиво, сперечатися.
Вигострювати майстерність судового позову необхідно послідовно, крок за кроком. Для початку, щоб довести навички до автоматизму, настійно рекомендується звертатися в суд по кожному факті порушення ваших прав. Адже де тільки не ущемляють наші права! На ногу в суспільному транспорті наступили. Продавщиця в супермаркеті хмуро глянула. Сусідка голосно дверима ляснула. Якщо все-таки ці порушення здадуться не гідними вашої уваги, створіть необхідну ситуацію самі. Приміром, зустрівши сусідку на сходах, запитаєте в неї, чому вночі вона так голосно співала. Так ще баритоном? Якщо вона в здивуванні відповість, що вночі її не було будинку, вона тільки ранком приїхала з дачі, зміряйте її презирливим поглядом і попрощайтеся, загадково пообіцявши: «Зустрінемося в суді».
Звертаючись у суд, не піддавайтеся на провокацію реклами юридичних послуг, не звертайтеся до допомоги фахівця. Це може зруйнувати всі ваші плани. Якщо ви все-таки не зважитеся повністю відмовитися від допомоги професіонала, прийміть деякі запобіжні заходи. Не вибовкуйте юристові скільки-небудь значиму для справи інформацію - нехай помучиться. Адже не даремно йому сплачено. Говорити з юристом краще на відвернені теми. Приміром, про світову фінансову кризу, про небажання панд розмножуватися в неволі. Має сенс укрити від недремного ока юриста хоча б половину документів, що ставляться до справи.
Уклавши договір з юристом, покажіть йому, що ви не ликом шиті й здатні ефективно його контролювати. Найкраще щодня, без попередження, бути до нього в офіс й обговорювати як майбутня справа, так і свій щиросердечний стан. Протягом півтора-двог годин, зручно влаштувавшись у кріслі, пояснюйте йому, як ви переживаєте за справу й давайте рекомендації, про що він повинен говорити в суді. Бажано раз за разом висвітлювати вашу спірну ситуацію з різних точок зору, з'ясовуючи всі можливі варіанти розвитку судового процесу. Скажіть юристові, що ви теж читали закон, знаєте всі його тонкості й улаштуйте наукову дискусію, запропонувавши правознавцеві власне тлумачення права. Нехай не розслаблюється. Якщо через пару годин від початку візиту юрист почне метушитися й заявить, що йому треба бігти в суд, відпустите його - а раптом це правда. Але обов'язково завірте, що, незважаючи на зайнятість, ви викроїте час і завтра бесіду неодмінно продовжите.
Якщо для вас, як і для більшості розумних громадян, участь у справі юриста - така ж примха, як покупка золотого кольє для йоркширського тер'єра, сміло дійте самостійно.
Подаючи позов поштою, для початку забудьте прикласти до нього необхідні документи. Суд залишить позов без руху й запропонує в певний строк ці документи надати. Не піддавайтеся на провокацію. І тоді позов вам буде повернутий. Усе. Свого ви домоглися, на цьому можна поставити крапку, цілком обґрунтовано зробивши висновок про неприступність правосуддя для простого народу.
Якщо ж ви - не прихильник півзаходів, рішуче дійте далі. Прикладете всі необхідні документи й змусите суд прийняти позов.
Правда, це ще початок. Саме головне почнеться в судовому засіданні. Можна, приміром, почати перебивати суддю, на питання суду відповідати сидячи. Має сенс на питання суду відповідати питаннями: «А що? Навіщо Ви лізете в моє життя?» і т.п. Можна рекомендувати голосно коментувати відповіді й пояснення противної, у буквальному значенні, сторони. Результативний і такий спосіб, як перехід на особистості сусідки і її близьких (матері, батька й ін.) Отут головне - ніяк не відреагувати на попередження суду про неприпустимість такого поводження. У цьому випадку судові пристави, швидше за все, перекриють вам доступ до правосуддя, а ви легко відскіпаєтеся адміністративною або кримінальною відповідальністю.
Інший спосіб більше трудомісткий, але не менш ефективний. Отут варто виявити творчі здатності й почати викладати своя справа суду здалеку. Настійно рекомендується спосіб від загального до частки. Наприклад, спочатку на безлічі прикладів викладете своє розуміння єдності й боротьби протилежностей, переходу кількості в якість, і тільки потім, підготувавши аудиторію до осмислення що відбуває, почніть виклад вашого конфлікту зі шкідливою сусідкою, що співає по ночах. Нехай вас не бентежить, що суддя час від часу нишком поглядає на годинники, а те й прямо пропонує перейти ближче до справи. Ваші пояснення повинні бути викладені як можна повніше. Для правильного рішення суд повинен мати всю повноту інформації, а ви - єдине її джерело. Не бентежтеся. Доречно пройтися по темній особистості сусідки, докладно розповівши все, що вам удалося довідатися про неї від сусідів і товаришів по службі. Про докази не турбуйтеся. Суду треба - нехай він їх і добуває.
По ходу справи заявляйте клопотання про призначення різних експертиз. Приміром, графологічної, автотехничноі, генетичної й ряду інших. Попутно попросите суд зробити запити в різні організації: ЖЕК, психоневрологічний диспансер, ГИБДД, Ощадбанк і штаб Єдиної Росії. На прохання суду пояснити, для чого потрібне проведення експертизи й напрямок запитів, відповідайте чітко і ясно: «Для встановлення істини в справі». Швидше за все, суд вам відмовить. Виявите характер. Негайно заявите відвід судді. Мотивуйте відвід упередженим відношенням до вас. Зрозуміло, у відводі вам теж відмовлять. Зате ви зайвий раз зможете переконатися, що в суді правди не доможешся.
Особливу увагу приділите дебатам. Не полінуєтеся, не пошкодуйте часу й знову повторите всі, сказане вами раніше. Докладно проаналізуйте сказане вашою сусідкою, розкритикувавши дощенту її хиленькі доводи. Заявите, що судове засідання підтвердило вашу правоту й ви, незважаючи ні на що, вірите в справедливе й позитивне рішення суду. Наприкінці мови не гріх пустити сльозу розраховуючи на гуманістичні основи російського правосуддя.
Після оголошення рішення, яким вам неодмінно відмовлять у позові, тріумфуйте: ви домоглися свого, переконалися в несправедливості правосуддя й остаточно зневірилися у людство.
Втім, обмежувати цим етапом ваші можливості не обов'язково. Тоді наступний крок - оскарження судового рішення. Отут, щоправда, є кілька тонкостей. Саме головне - не укластися в десятиденний строк, а направити касаційну скаргу, приміром, через місяць. Тоді вам гарантированно відмовлять. У самій скарзі в жодному разі не вказуйте підстави для скасування судового рішення. Обмежтеся вказівкою на те, що із квартири сусідки як і раніше по ночах чутне спів, а рішення суду взагалі незаконне й ні в які рамки не лізе.
Такий підхід допоможе вам переконатися, що правосуддя в нас - несправедливе, а участь представника в справі й зовсім від лукавого. Адже навіть ви, людина грамотний, кровно зацікавлений наприкінці своєї справи, що знає всю таємницю своєї сусідки, не змогли виграти справу. Що вуж говорити про професіонала, що збройний лише знанням законів, а сам в очі не бачив вашу сусідку й поняття не має, на що вона здатна?
P.S. До речі, рекомендую ігнорувати законодавство про авторські права й передруковувати ця допомога без вказівки автора. Буду рада бачити вас у суді й надати можливість вивчити прочитане на практиці.

Порядок самостійної реєстрації товарного знаку або знака обслуговування

Прийняття частини четвертої Цивільного кодексу РФ свідчить про подальший розвиток й удосконалювання правового регулювання відносин, пов'язаних з інтелектуальною власністю і її правовою охороною. Параграф 2 гл. 76 Кодексу цілком присвячений товарним знакам і знакам обслуговування.
Товарним знаком є коштами індивідуалізації товарів, до яких ставляться також виконувані роботи й надавані послуги. Відносно робіт і послуг законодавець використає поняття «знак обслуговування», що у своєму правовому режимі абсолютно ідентичний товарному знаку (ст. 1477 ГК РФ). Слід зазначити, що товарний знак не призначений для індивідуалізації ні виробника товару, ні власника права на товарний знак. Таким чином, «довіра» виявляється самому товару, його репутації.
Приклад: словесні товарні знаки, призначені для індивідуалізації автомобілів у Росії, Ford, Honda, Fiat, ВАЗ, Камаз (для автопрому характерна також реєстрація уточнюючих позначень, що індивідуалізують окремі марки автомобілів, - Ford Fusion, Ford Fiesta, Ford Mondeo і т.п.), знаки SONY, PHILIPS для аудіо- і відеопродукції, позначення "Московська", "Кремлівська", "Крижана" для алкогольної продукції.
Закон перераховує різні види товарних знаків. Найбільшою розпізнавальною здатністю володіють, як правило, словесні товарні знаки, оскільки дозволяють сприймати їх як візуально, так і на слух. До таких позначень ставляться окремі слова, сполучення букв, що мають словесний характер, словосполучення, пропозиції. Нерідко словесні товарні знаки являють собою рекламні слогани ("Надійний. Створений для життя" - для автомобілів Ford, "Управляй мрією" - для автомобілів Toyota). Образотворчі позначення - це зображення різних об'єктів, фігури будь-яких форм, їхньої композиції. Так, поряд зі словесними товарними знаками, що позначають окремі види автомобілів, для кожного з них як додаткові кошти індивідуалізації існують образотворчі позначення: трипроменева зірка в окружності для автомобілів Mercedes, чотири розташованих у ряд пересічні кільця для автомобілів Audi і т.д. Варто відзначити положення статті 1482 ГК РФ про те, що «як товарні знаки можуть бути зареєстровані словесні, образотворчі, об'ємні й інші позначення або їхні комбінації. Товарний знак може бути зареєстрований у будь-якому кольорі або колірному сполученні».
Тепер перейдемо до самого головного до порядку реєстрації товарного знаку або знака обслуговування самостійно. У кожному регіоні існують спеціальні люди, які роблять даного роду послугу за пристойні гроші. Це так називані патентні повірники, які виступають посередниками між організаціями або індивідуальними підприємцями й державою. Варто відзначити, що процедуру реєстрації можливо здійснити самостійно без допомоги сторонніх осіб.
Товарний знак підлягає державній реєстрації у федеральному органі виконавчої влади по інтелектуальній власності й без такої не є за загальним правилом цивільно-правовим об'єктом (якщо не може бути при цьому віднесений до фірмового найменування або комерційного позначення). Центральним державним органом даної компетенції є федеральна служба по інтелектуальній власності, патентам і товарним знакам (Адреса: Бережковская наб., 30, корп.1, Москва, Росія, Г-59, ГСП-5, 123995, Тіл.: (499)240-60-15). Крім того, федеральна служба створює опорні організації в регіонах. Адреси цих організацій можна довідатися на офіційному сайті федеральної служби по інтелектуальній власності, патентам і товарним знакам - http://www1.fips.ru/. По суті опорні організації надають допомогу в реєстрації товарного знаку, але працюючи із цими організаціями істотно затягне процес реєстрації, тому що вони працюють із федеральною службою за допомогою послуг ФГУ «Пошта Росії». Для більше швидкої й упевненої реєстрації більш ефективно буде подавати будь-які документи прямо у федеральну організацію в Москві
Процедура реєстрації товарного знаку або знака обслуговування?
I. Першим етапом у процедурі реєстрації товарного знаку є подача заявки на державну реєстрацію товарного знаку (ст. 1492 ГК РФ). Заявка на товарний знак повинна містити:
- заява про державну реєстрацію позначення як товарний знак із вказівкою заявника, його місця проживання або місця знаходження;
- заявляє обозначення, що;
- перелік товарів, у відношенні яких вимагаеться державна реєстрація товарного знаку і які згруповані по класах Міжнародної класифікації товарів і послуг для реєстрації знаків;
- опис позначення, що заявляє.
- документ, що підтверджує сплату держмита за подачу заявки в розмірі 2000 рублів (Підстава - Постанова Уряду РФ від 10 грудня 2008 р. № 941 «Про затвердження положення про патентні й інші мита за здійснення юридично значимих дій, зв'язаних с.... державною реєстрацією товарного знаку й знака обслуговування...»). Також у це мито входить так називана формальна експертиза, що представляє із себе перевірку заявки й всіх прикладених документів. Дана процедура проводиться Роспатентом у Москві протягом одного місяця від дня подачі документів у цей орган. Тобто цей строк починається не від дня подачі заявки в тульську експертно-патентну організацію, а від дня одержання листа Роспатентом у Москві (тобто в середньому це 1.5 місяця). У результаті проведення формальної експертизи приймається рішення про прийняття до розгляду заявки про державну реєстрацію товарного знаку або про відмову в її прийнятті.
Основним документом, яким необхідно керуватися при складанні заявки, є Наказ Російського агентства по патентах і товарних знаках від 5 березня 2003 р. № 32 «Про правила складання, подачі й розгляди заявки на реєстрацію товарного знаку й знака обслуговування».
Примітка: заявка на товарний знак підписується заявником, у цьому випадку юридичною особою, в особі Генерального директора.
II. Експертиза позначення заявленого як товарний знак. Це основна експертиза - проводиться за заявкою, прийнятої до розгляду в результаті формальної експертизи. За результатами експертизи заявленого позначення федеральний орган виконавчої влади по інтелектуальній власності ухвалює рішення щодо державній реєстрації товарного знаку або про відмову в його реєстрації. Мито за дану експертизу становить
8500 рублів (Підстава - Постанова Уряду РФ від 10 грудня 2008 р. № 941 «Про затвердження положення про патентні й інші мита за здійснення юридично значимих дій, зв'язаних с.... державною реєстрацією товарного знаку й знака обслуговування...»).
Примітка: у період проведення експертизи заявки на товарний знак заявник вправі до прийняття по ній рішення доповнювати, уточнювати або виправляти матеріали заявки, у тому числі шляхом подачі додаткових матеріалів. У період проведення експертизи заявки на товарний знак федеральний орган виконавчої влади по інтелектуальній власності вправі запросити в заявника додаткові матеріали, без яких проведення експертизи неможливо.
Додаткові матеріали повинні бути представлені заявником протягом двох місяців від дня одержання їм відповідного запиту або копій матеріалів.
III. Реєстрація товарного знаку й видача свідоцтва про державну реєстрацію товарного знаку. На підставі рішення про державну реєстрацію товарного знаку, що приймається в результаті проведення основної експертизи федеральний орган виконавчої влади по інтелектуальній власності протягом місяця від дня одержання документа про сплату мита за державну реєстрацію товарного знаку й за видачу свідоцтва на нього здійснює державну реєстрацію товарного знаку в Державному реєстрі товарних знаків.
Свідоцтво на товарний знак видається федеральним органом виконавчої влади по інтелектуальній власності протягом місяця від дня державної реєстрації товарного знаку в Державному реєстрі товарних знаків. Мито за дану експертизу становить 12000 рублів (Підстава - Постанова Уряду РФ від 10 грудня 2008 р. № 941 «Про затвердження положення про патентні й інші мита за здійснення юридично значимих дій, зв'язаних с.... державною реєстрацією товарного знаку й знака обслуговування...»).
Примітка: відомості, що ставляться до державної реєстрації товарного знаку й внесені до Державного реєстру товарних знаків у відповідності зі статтею 1503 ГК РФ, публікуються федеральним органом виконавчої влади по інтелектуальній власності в офіційному бюлетені негайно після реєстрації товарного знаку в Державному реєстрі товарних знаків або після внесення до Державного реєстру товарних знаків відповідних змін.
Таким чином, витрати по реєстрації товарного знаку у вигляді сплати державних зборів складуть 22 000 (Двадцять дві тисячі) рублів. Строки державної реєстрації за умови, що все буде проходити «гладко» складуть не менше 6 місяців.
Бажаємо удачі в самостійному рішенні поточних завдань свого БІЗНЕСУ!

Хто відповість за незаконний контент?

На початку травня 2010 р. ФАС Московського округу прийняв два найважливіших рішення, які можуть стати поштовхом для масових судових розглядів між правовласниками й власниками сайтів, на яких дозволене вільне розміщення різного контенту (аудіо- і відеодобутків, книг й інших об'єктів авторських прав). Цікаво, що в даних позовах, що є на перший погляд досить схожими, перемогу святкували по різну сторону барикад. Причому якщо результат розгляду між компанією «Мастерхост» і ТОВ «Контент і право» був фактично заздалегідь вирішений, оскільки суперечка ведеться вже кілька років, у тому числі й Вищому Арбітражному Суді РФ, то в іншому процесі пророчити рішення суду бути не так просто. Проте, висновки судів не так і суперечливі, як може здатися на перший погляд.
Отже, справа перше. ТОВ «Контент і право» спробувало стягнути з компанії «Мастерхост» компенсацію за порушення виключних прав на певні пісні, розміщені на Інтернет-сайті zaycev.net, стосовно якого Мастерхост був хостинг провайдером (тобто, виділяв на своєму сервері місце для розміщення даного сайту).
Суть другої справи укладалася в тім, що ТОВ «Перше Музичне видавництво» звернулося з позовом в Арбітражний суд м. Москви до ТОВ «Рамблер Інтернет Холдинг» про стягнення компенсації за порушення виключних прав, що належать Видавництву на відеокліп «Капітал» групи «Ляпіс Трубецькой». На його думку, порушення виключних прав виразилося в незаконному здійсненні дій по доведенню до загальної відомості даного аудіовізуального добутку шляхом розміщення його на приналежному Рамблеру сайті www.rambler.ru.
Рамблер, природно, свою провину не визнав, зробивши акцент на те, що фактичне розміщення провадилося не їм, а стороннім користувачем, зареєстрованим у системі. Відповідно, сам він лише надавав технічну можливість для розміщення інформації, а це не може свідчити про порушення з його боку виключних прав відповідача. До речі, саме завдяки подібним до доводів успіху в протистоянні із правовласниками домоглася компанія «Мастерхост». Тоді Вищий Арбітражний Суд, відправляючи справу на новий розгляд, указав на те, що провайдер не несе відповідальності за передану інформацію, якщо не він ініціює її передачу, вибирає одержувача інформації або впливає на цілісність переданої інформації.
У результаті в розглянутому нами справі суд першої інстанції визнав Рамблер невинним у порушенні виняткових авторських прав. Однак устояти це рішення в судах наступних інстанцій не змогло. Дійсно, аргументи в Мастерхоста й Рамблера були схожі, але розходження все-таки були присутні.
По-перше, Мастерхост не був власником й (або) адміністратором домену zaycev.net, а лише надавав фізичний простір на жорстких дисках своїх серверів, на яких були розміщені спірні добутки, у той час як сайт rambler.ru належить Рамблеру. Виходить, у нього їсти право видаляти зміст і блокувати доступ певним користувачам, у той час як хостинг-провайдер взагалі не має ніяких прав доступу до сайту клієнта. До того ж, ліцензійна угода з користувачами, розміщене на Рамблере, свідчило про те, що саме він забезпечує користувачеві доступ до різноманітних матеріалів, що перебуває на його сайтах. У результаті суд визнав доведеним правопорушення у вигляді доведення до загальної відомості незаконно розміщеного контенту.
По-друге, Мастерхост, на відміну від Рамблера, зміг знайти особу, що було фактично відповідально за розміщення спірної інформації, а саме - власника сайту zaycev.net. Відповідно, при такій ситуації претензії до провайдера були неправомірними. Рамблер же обмежився заявою про те, що він є неналежним відповідачем по даній справі, не удосужившись пошукати конкретного користувача. Правда, такі пошуки навряд чи б увінчалися успіхом: указати при реєстрації на подібних сайтах можна абсолютно будь-які дані, ніхто їх не перевіряє й, більше того, навряд чи доведе що чиїсь дані були внесені саме цією особою.
Найбільш важливим висновком судів тут є затвердження про те, що саме власник домена повинен довести свою невинність і розміщення спірної інформації конкретною особою. Справа Мастерхоста також розширює даний висновок: якщо правовласнику була надана інформація про дійсного порушника виключних прав, то з позовом необхідно звертатися саме до нього.
Цікаво також звернути увагу на наступний факт. На думку суду, по своїй правовій природі розміщення інформації на будь-якому Інтернет-сайті є способом поширення відповідних відомостей. Тобто, будь-яка інформація, розміщена на сайті www.rambler.ru, може бути доступна необмеженому колу користувачів. Отже, саме по собі повідомлення якої-небудь інформації, у тому числі шляхом розміщення текстових файлів на сайтах мережі Інтернет, являє собою доведення цієї інформації до відомості невизначеного кола осіб.
Загальний висновок для медійних порталів виглядає досить сумно. Дійсно, ст. 1250 ГК РФ говорить: відсутність провини порушника не звільняє його від обов'язку припинити порушення інтелектуальних прав, а також не виключає застосування відносно порушника мер, спрямованих на захист таких прав. Таким чином, якщо подібна практика ввійде в тенденцію, власникам великих Інтернет-площадок прийде серйозно посилювати правила реєстрації користувачів і розміщення на них інформації. У той же час, нас можуть чекати ще вкрай цікаві повороти в розгляді споровши по подібним до позовів.
До речі, подібна ж доля може чекати й безкоштовні хостинги, що дозволяють створювати свій власний сайт будь-якій особі в лічені хвилини. Довести їм свою невинність буде вкрай важко, оскільки, на відміну від Мастерхоста, розміщення безкоштовних сайтів провадиться на субдоменах хостеров, у відношенні яких хостеры будуть відповідати за незаконний контент аж до того, поки не знайдуть реального власника безкоштовного сайту, а зробити це практично неможливо.

Комерційна таємниця: захищаємося від вилучення

При цьому, бажаючи обмежити доступ до подібним до відомостей, компанії звичайно не виходять за рамки усних вказівок своїм співробітникам, установлення паролів на окремих офісних комп'ютерах, а в крайньому випадку - придбання сейфа для зберігання документів. Однак всіх цих мір виявляється недостатньо, коли мова заходить про контрольні заходи, проведених різними державними органами відносно організації: при наявності відповідних підстав комп'ютери ними можуть бути вилучені, сейфи розкриті, а паролі - розшифровані. У результаті організація виявляється незахищеної перед особою перевірок з боку різних контролюючих структур (податкові органи, органи МВС і прокуратури й т.п.)
Про те, чи існують правові механізми для захисту комерційної інформації від вилучення контролюючими органами, і піде мова в нашому сьогоднішнім розсиланні.
Для особливої інформації - особливий режим...
Можливість легальними способами захистити комерційну інформацію від розголошення з'явилася в російському законодавстві вже давно. Так, відповідно до логіки глави 75 ГК РФ кожна організація вправі обмежити доступ до інформації, пов'язаної з її підприємницькою діяльністю, а також установити у відношенні її режим комерційної таємниці, і тоді в цієї організації виникне виключне право на використання відповідних відомостей, тобто, виключне право на секрет виробництва (ноу-хау).
Але яка конкретно інформація може бути захищена за допомогою режиму комерційної таємниці?! Відповідь на це питання втримується у Федеральному законі від 29 липня 2004 р. № 98-ФЗ «Про комерційну таємницю» (далі - Закон про комерційну таємницю), відповідно до якого режим комерційної таємниці може бути розповсюджений на будь-які відомості, які мають дійсну або потенційну комерційну цінність у чинність їхньої невідомості третім особам. До їхнього числа може бути віднесена інформація будь-якого характеру, у тому числі результати інтелектуальної діяльності в науково-технічній сфері, відомості про способи здійснення професійної діяльності - наприклад, зміст угод з контрагентами, результати досліджень ринку, звіти співробітників, зміст ділової переписки й т.д. Виключення становлять відомості, що втримуються в установчих документах, чисельність і склад працівників, заборгованість по виплаті заробітної плати й деякі інші відомості.
Головне завдання, що досягається після встановлення організацією режиму комерційної таємниці, укладається в тім, що із цього моменту конфіденційність відомостей, що підпадають під дію цього режиму, охороняється законом, також як й інтереси організації, пов'язані з нерозголошенням цих відомостей (у т.ч. через необґрунтоване вилучення з боку контролюючих органів, доведення до відомості контрагентів і т.п.). Адже згідно п. 1 ст. 14 Закону про комерційну таємницю особи, що необґрунтовано одержали доступ до інформації, що становить комерційну таємницю, можуть понести за це дисциплінарну, цивільно-правову, матеріальну, адміністративну або кримінальну відповідальність.
Давайте розберемося: чи можуть державні органи на законних підставах одержати при проведенні контрольних заходів доступ до інформації, що становить комерційну таємницю.
Від чого захистить комерційна таємниця?
Загальне правило, що регламентує порядок надання державним органам інформації, що становить комерційну таємницю, закріплене в ст. 6 Закону про комерційну таємницю. З одного боку, у ній говориться, що на мотивовану вимогу державного органа про надання інформації, що становить комерційну таємницю, власник цієї інформації надає її на безоплатній основі. Разом з тим, законом також передбачена можливість власника конфіденційної інформації відмовитися від її подання. У випадку такої відмови відповідний державний орган вправі зажадати необхідну йому інформацію тільки в судовому порядку.
Іншими словами, якщо організація порахує, що витребування в неї «засекреченої» інформації може нашкодити її інтересам (наприклад, через підвищення ризику її витоку), вона може відмовитися від її надання адміністративному органу. І тоді насильницьке вилучення відповідної інформації без санкції суду буде незаконним і стане основою для залучення винних осіб до відповідальності.
Наприклад, інформацію, складову комерційну таємницю, не вправі вилучати правоохоронні органи - для її одержання їм необхідно буде звернутися за санкцією суду, що і повинен буде прийняти рішення про обґрунтованості такого вилучення. При цьому навіть якщо силовики здійснять насильницьке вилучення тієї або іншої інформації в платника податків у порушення закону, згодом вони однаково не зможуть використати неї як докази, оскільки такі докази будуть уважатися отриманими з порушенням закону.
Однак із загального правила є одне образливе виключення, що стосується вилучення в платника податків інформації податковими органами. Справа в тому, що діюче російське законодавство не перешкоджає налоговикам здійснювати виїмку документів і предметів у порядку ст. 94 НК РФ, навіть якщо на них зафіксована інформація, складова комерційну таємницю, і для цього їм не треба одержувати спеціальну санкцію суду. Передумови для виникнення в податкових органів особливого статусу при роботі з «засекреченою» інформацією полягають у наступному.
Так, у податковому законодавстві передбачений спеціальний інститут, спрямований на захист конфіденційності інформації про платників податків - інститут податкової таємниці. Згідно ст. 102 НК РФ податкову таємницю становлять будь-які отримані податковим органом відомості про платника податків (за деякими виключеннями). Всі ці відомості мають спеціальний режим зберігання й доступу й не підлягають розголошенню, у противному випадку винних осіб можна притягти до відповідальності. Це повною мірою забезпечує дотримання інтересів особи, що перевіряє, по збереженню конфіденційності отриманої податковими органами інформації.
Разом з тим, виїмка документів і предметів податковими органами провадиться тільки на підставі мотивованої постанови, причому винятково у випадку непредставлення викликаних документів або при наявності реальної погрози знищення, приховання, зміни або заміни цих документів. Довести необхідність добутку виїмки при відсутності зазначених вище обставин досить важко, тому податковим органам простіше залучити для проведення виїмки предметів міліціонерів, для яких подібних обмежень немає. Тим більше, що при проведенні виїзних податкових перевірок до складу перевіряючих часто включаються представники МВС Росії, які беруть активну участь у ній, а при необхідності «сприяють» у вилученні предметів. Єдиною перешкодою для них може стати введення режиму комерційної таємниці.
Однак для цього необхідно потрудитися. Подивимося, у чому складається порядок впровадження режиму комерційної таємниці в організації.
Нюанси впровадження режиму комерційної таємниці
На ділі впровадження комерційної таємниці є досить трудомістким процесом і вимагає професійного підходу, оскільки дана процедура піддається ретельної законодавчої регламентації, і при недотриманні яких-небудь формальностей режим комерційної таємниці не буде вважатися встановленим, а відповідна інформація не одержить захисти. Щоб «режим таємності» почав діяти, необхідне виконання декількох обов'язкових умов, пов'язаних з обігом конфіденційної інформації. Їх найкраще закріпити в спеціально розробленому Положенні, що затверджується наказом генерального директора. Що ж це за умови?!
Насамперед, необхідно визначити перелік відомостей, що становлять комерційну таємницю, виходячи з існуючих потреб. Наприклад, судячи з досвіду роботи Консалтингової групи «Экон-Профи», доцільно віднести до числа інформації, що становить комерційну таємницю, будь-які відомості про умови угод між організацією і її контрагентами, що втримуються в договорах, актах й інших супутніх документах, внутрішні звіти про пророблену роботу, бухгалтерські довідки й т.п.
Зверніть увагу: при визначенні переліку інформації, що становить комерційну таємницю, не завжди обов'язково посилатися на видові ознаки відповідних відомостей - звичайно можна обмежитися їхніми загальними характеристиками: наприклад, зміст електронної переписки співробітників організації із представниками бізнесів-партнерів.
По-друге, до інформації, що становить комерційну таємницю, необхідно обмежити доступ. Виконання даної умови досягається за рахунок введення спеціальних правил зберігання матеріальних носіїв інформації, що становить комерційну таємницю (наприклад, документи - у сейфі, жорсткі диски ЕОМ - у загальнодоступних місцях, але за умови встановлення пароля), а також за рахунок наділення працівників організації повноваженнями по роботі з такою інформацією. При цьому питання про повноваження працівників можна вирішити двома шляхами: або наділяти кожного конкретного співробітника певними правами й обов'язками по роботі з конфіденційною інформацією, або в загальному виді обмовити обмеження, що вводять для окремих категорій співробітників у зв'язку із введенням в організації режиму комерційної таємниці. Не слід також забувати, що в трудові договори з відповідальними співробітниками варто внести доповнення про обов'язок по дотриманню діючі в організації режиму комерційної таємниці (у цьому випадку простіше буде домогтися виконання встановлених правил, а при необхідності - залучити працівника до дисциплінарної або матеріальної відповідальності).
По-третє, власник конфіденційної інформації зобов'язаний вести облік осіб, яким вона надається або передається. У нашій практиці ведення подібного обліку звичайно досягається шляхом затвердження відповідних відомостей (табелів), обов'язку по веденню яких покладають на конкретних співробітників організації.
Четвертою обов'язковою умовою схоронності комерційної інформації є встановлення обмежень на використання такої інформації працівниками на підставі трудових договорів і контрагентами на підставі цивільно-правових договорів. Іншими словами, працівники й контрагенти, у випадку одержання доступу до такої інформації повинні бути сповіщені про статус даних відомостей, про порядок й умови їхнього використання.
Нарешті, по-п'яте, власник інформації повинен забезпечити нанесення на матеріальні носії (документи, комп'ютери й т.д.), що містять інформацію, складову комерційну таємницю, грифа «Комерційна таємниця» із вказівкою на повне найменування організації й місце її знаходження (для нанесення грифів краще замовити ненабірний штамп у спеціалізованій організації). Незважаючи на гадану формальність даної вимоги, його дотримання також обов'язково, оскільки сам факт відсутності грифа на матеріальних носіях є достатньою підставою для визнання режиму комерційної таємниці невстановленим. У той же час призначення грифа цілком ясно: він сигналізує стороннім особам про особливий статус інформації, зафіксованої на конкретному матеріальному носії.
Тільки при реалізації всіх перерахованих вище мір режим комерційної таємниці буде вважатися встановленим, і в організації з'явиться можливість захищати інформацію від розголошення. Ще раз відзначимо: дотримати всіх тонкостей у цьому випадку непросто, тому якщо в платника податків існує реальна потреба в захисті конфіденційності інформації, довірити проведення відповідних процедур обов'язково потрібно фахівцям відповідного профілю.

ЯК РЕАГУВАТИ НА ПРЕД'ЯВЛЕНИЙ ДО ВАС ПОЗОВ?

У житті кожного підприємства наступає момент, коли треба відстоювати свої позиції. Наскільки законно пред'явлене до Вас позовна вимога й те, як Ви готові або не готові його задовольнити, грає свою роль при Вашому реагуванні. Немає готових рішень, які могли підійти відразу декільком компаніям. Але незважаючи на розходження всіх ситуацій , підприємства вирішують свої проблеми традиційними варіантами.
Для одержання результату варто розширити свій кругозір і подивитися на ситуацію з партнером у цілому. Не буває так, що уразливо тільки Ви - уразливий кожний. Якщо Вам вдається знайти слабке місце в бізнесі партнера, то нажавши на нього Ви можете послабити його позицію в поданому позові. Щоб знайти такі місця в бізнесі партнера треба швидко сконцентруватися й зібрати максимальну інформацію про фінансові потоки сторони, проблемах і визначити « вузловий механізм» на якому тримається весь його бізнес.
Що це може бути? В одному випадку - це фінансування від певної особи або банку на 80 % діяльності партнера. Як можна цю інформацію використати? Можна , якщо Ви знайдете слабке місце в його бізнесі про яке не знає фінансист. На скільки фінансово порівнянні суми претензій до Вас і суми постійних інвестицій, одержуваних від банку партнером? Знаючи ці дві цифри ви зможете скласти свій переможний план і можливо обійдетеся й без суду.
За умови , що вищевказаних можливостей у Вас ні, те варто попрацювати над самою судовою справою. Зробивши повний аналіз у правовому полі , треба знайти діри в доказовій базі позивача. Знаючи про документи, які позивач не бажав би обнародувати в суді, Ви можете запросити їх через суд , обґрунтувавши їхню необхідність. Навіть , якщо вони й не мають відносини прямого до розглянутої справи, то при вмілому веденні справи в суді можна викликати цікавість судді до цих документів , заснована на активному запереченні позивача по питанню пред'явлення цих документів і роздобути їх.
Для чого Вам це треба ?Залежно від того, що це будуть за документи і як вони характеризують діяльність позивача , такий вплив вони будуть мати й на суддю. Наприклад цей документ виявиться фальсифікованим і це буде ясно без експертизи, тоді суддя під сумніви прийме всі докази й доводи цієї сторони. Звичайно вголос судом це заявлятися не буде, але всі подальші його дії будуть
продиктовані сумнівами в позиції позивача. Суд буде вимагати додаткових доказів його позиції й будь-який документ, що ставить під сумніви його доказову базу, буде розглядатися судом, що як виключає цей доказ.
Гарний юрист буде шукати такі варіанти постійно до винесення рішення. У принципі на тім і будується успіх у суді - постійний пошук і пред'явлення несподіваних ходів.
Якщо всі Ваші тактичні ходи добре співвідносяться з реальністю, то цілком можливо вгадати , як будуть поводитися й суд і позивач.
Краща перемога - це перемога без боротьби. Коли Ви володієте інформацією, умієте правильно неї застосувати, то використання чинності супротивника може привести Вас не тільки до перемоги , але й до одержання додаткового прибутку.
На практиці був один цікавий цикл судів, затіяний скривдженим підприємцем. У результаті відповідач, використовуючи чинність інформації і її реально застосувавши , зміг не тільки примусити позивача відмовитися від позову , але й зробив перегляд всіх існуючих з ним договорів убік збільшення. Саме цікаве , що до цього б він не додумався , якби не позов партнера.
Рекомендація всім бажаючої подати позов : Думайте перш, ніж подати позов не тільки мозками юриста - він не все знає про Ваш бізнес , але й очами власника й фінансиста, очами стратега й політика. Навіщо губити там, де можна не губити ?
Тому що ж Вам реагувати на пред'явлений Вам позов?
Відповідь:
Спокійно. Дивитеся на себе й свій бізнес , як майбутній інвестор вашого підприємства. Інвестор бачить всі й прорахує , що
вигідно, чим можна поступитися, щоб потім забрати більше, а із чим варто погодитися, щоб не розкрилося те, що забере багато чого.

ЧИМ ГРОЗИТЬ ПРОДАЖ РЕКЛАМИ ,ПОСЛУГ, КНИГ В ІНТЕРНЕТІ БЕЗ ОФОРМЛЕННЯ ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ?

Мова йтиме про будь-який витяг доходу в Інтернеті особами без оформлення підприємницької діяльності. Звичайно це відбувається з особистих блогов за допомогою СМС й оплати за товар поштовим переказом. Є маса інших способів , але суть зводиться до того, що людина одержує доходи систематично й не платить податки.
Така діяльність зветься здійснення підприємницької діяльності без реєстрації. Основною ознакою підприємницької діяльності є систематичний витяг доходу. Доказом систематичного витягу доходу є дві й більше угоди в плині одного періоду( період рівняється року).
Яким образом довести систематичний витяг доходу?
Найперший доказ - це Ваш електронний ресурс із якого Ви й здійснюєте продаж. Це фінансові розрахунки між Вами й оператором стільникового зв'язку, вірніше їхнього агента. Самі стільникові компанії не надають послуг по платним СМС. Дана діяльність перебуває в тіні від податкової , але вже залучила до себе увага держави й не виключено, що саме через ці фірми будуть
піднято інформаційні матеріали по Ваших доходах.
Другим доказом - а саме покупкою послуги , товару в реальному часі ( дві - три угоди) що перевіряють закріплять доказову базу по Вас й отоді буде можливо для Вас чотири варіанти відповідальності:
Варіант №1: від 5 до 20 МРОТ (ч.1.ст.14.1. Коап РФ)
Це саме лояльне покарання, за умови, що Вам повезло й
немає доказів по великому збитку державі(коли
сума неоплачених податків невелика).
Варіант №2:50 МРОТ(ч.3.ст.14.25 Коап РФ)
За непредставлення або несвоєчасне, або недостовірне
подання відомостей про ИП.
Варіант №3:50 МРОТ або дискваліфікацію до 3-х років.(ч.4.ст.14.25Коап
РФ.
Цей вид покарання дається за умови відсутності
у діях складу карного правопорушення.
Варіант №4: Штраф до 300 000р, або арешт до 6 мес.
От така ситуація по покаранню. Відносно доказів також все реально знайти й довести.
Отже про те, розумний Ваш чи ризик ні - вирішувати тільки вам.
Думаючи, що в Росії ще не зложилася практика по розгляду споровши , що виникли в Інтернеті, може завести Вас у складну ситуацію. Підрахунок Ваших доходів за три останні роки гарантований й отже доход може бути визнаний великим. Ваш великий доход - це Ваш великий збиток нанесений державі, що означає карне переслідування.
Так розумний ризик працювати без оформлення підприємницької діяльності ?

« ЯК І ХТО ВИЗНАЧАЄ ЯКІ ДОКАЗИ ПОТРІБНІ В СУД ПО ВАШІЙ СПРАВІ»

Коли у вас виникла необхідність подавати Позов у суд , то можна припустити , що всі мирні шляхи виходу із ситуації Вами вичерпані.
Перше , що робить людина - це йде на юридичну консультацію первинну. Ціль відвідування юриста - визначити свої судові перспективи в справі. На цьому етапі , щоб досягти максимального ефекту від консультації , треба самому підготувати всі стосовні до розглянутої проблеми документи й замовити в юриста письмовий правовий висновок.
Чому ми рекомендуємо саме письмовий правовий висновок? Ця рекомендація має під собою вагомі підстави. Коли юрист консультує Вас усно й у той же момент, коли він тільки побачив ваші документи,те його бачення проблеми й оцінка за законом, а також рекомендації з рішення вашої проблеми, будуть із дуже великою погрішністю.
По-перше - документи треба ретельно вивчати. Перше , що зобов'язано зробити юрист - це виявити документи сумнівні, що не мають юридичної чинності , що не мають відносини до розглянутої справи.
В- других - провівши опитування й виявивши мету подачі позову й бажаний результат , фахівець повинен визначити закони , який регулюються дані спірні взаємини. Закони треба визначати діючі на момент консультації , а також перевірити наявність норми, що виключає, Закону правових актів, підзаконних актів, змін у самому законі.
У - четвертих - коли письмово складається документ , те сам фахівець розуміє , що він відповідає за таку консультацію й сам письмовий документ консультації є доказом якості роботи юриста.
Таким чином, якщо Ви одержуєте консультацію відразу, те вважайте, що ви прийшли до лікаря, а він без ваших аналізів почав вас лікувати. Лікуватися ви можете довго, а потім довідатися , що не від того лікувалися. Як у випадку зі здоров'ям, так й у випадку із судовими справами, правильна постановка діагнозу й правильний вибір шляху рішення є Вашим успіхом у рішенні проблеми.
Дуже часто юристи повідомляють клієнтові про свій досвід по категорії суперечки по який звернувся клієнт, але досвід без обліку зміни законодавства є згубним для рішення Вашої проблеми. Опираючись на свій минулий досвід такий фахівець не буде знати про те, що Ваша ситуація по старому шляху вже не вирішується. Змінилися Закони, змінилася й подальша доля рішення питання. На підставі цього й інша сторона ,і суд будуть оцінювати ситуацію, докази по нових законах, що змінилися.
Саме перший Ваш консультант або Ви самі спочатку визначаєте
які докази потрібні в суд по Вашій справі. Від того , як Ви правильно визначите докази, зберете їх , як правильно підготуєте свою правову позицію в суді й буде залежати подальший результат справи.
Готовити позовну заяву в суд можна тільки після повного визначення питань по предметі доведення, після збору доказів, після вивчення судової практики по аналогічних питаннях і визначенню всього законодавства по вашому питанню на сучасний момент.
У ситуації, коли ви самі написали позовну заяву або юрист за спрощеною схемою, вам потрібно буде в суді не нападати , а захищатися.
Всі Ваші недоліки судді стануть ясна відразу, також й інша сторона скористається Вашою безграмотністю. При цьому легко лавіруючи правилами ЦПК РФ грамотний юрист , іншої сторони, не буде вказувати на Ваші недоліки по якості доказів. Іншій стороні вигідно Ваше незнання, адже без якісних доказів суд ви гарантированно програєте.
Якщо ви вважає , що суддя зобов'язаний Вам допомагати, то це не так. Суд не має права втручатися в дії сторін і тим більше консультувати. Іноді судді дають рекомендації слабкій стороні , але в основному вони зводяться до ради найняти грамотного юриста.
Тема про те, як вибрати правильного юриста буде нами висвітлюватися в наступних випусках . Питання , що виникають у Вас Ви можете направити нам на електронну пошту, зазначену наприкінці розсилання. Відповіді на Ваші питання
будуть включені в розсилання або спрямовані вам по електронній пошті.
Відповідь на питання « Як і хто визначає які потрібні докази в суд?»
звучить так: Спочатку Ви або Ваш юрист - стадії подачі позовної заяви
і остаточно - суд.
Саме суд визначить спірне взаімовідношення , застосовні статті закону до них і необхідні докази. Суд запропонує сторонам представити доказу , але не зобов'язаний прямо вказувати які це доказу. Від суду буде йти загальне формулювання : Представити сторонами наявні докази в справі й вимога про витребування доказів, якщо є Ваше клопотання або клопотання іншої сторони.
Часу на пошук доказів на вимогу суду у вас завжди буде недостатньо, тому нами зазначено про необхідність грамотної підготовки до суду до подачі позовної заяви. Краще затратити час, навіть кілька місяців , але зібрати всі докази й вийти з ними в суд, чим вийти швидко й програти.

« НАВІЩО ЛЮДИНА ЙДЕ ДО ЮРИСТА?»

Відповідь на це питання здається лежить на поверхні. Стандартна відповідь - людина іде до юриста за юридичною допомогою. Вірно, але не зовсім.
Коли в людини, що те трапляється, то це завжди для нього несподіванка . Реакція на ситуацію часом сама непередбачена й оцінка буває неадекватна. От і представте, що кожне третє звертання до юриста, по підсумку консультації виявляється не юридично розв'язуваною проблемою. До такого висновку ви приходите тільки після того, як по відтворили всю картину трапившегося, задали масу питань, одержали відповіді клієнта на них. При складній емоційній проблемі клієнта юридична консультація перетворюється в консультацію психолога.
Отут і виникає питання : потрібно чи витрачати свій час на клієнта?
Для починаючого юриста, залежно від його характеру й відношення до людей, поводження в цій ситуації може бути різним. Одна категорія юристів , тільки доглянувши ознаки не юридичного поля проблеми, припинить спілкування із клієнтом. Інша категорія юристів продовжить розмову й віддасть цій людині стільки часу скільки потрібно.
Як Ви вважаєте, як правильно надійти - витрачати свій час на такого чи клієнта ні?
Коли твоя практика становить більше десяти років і сам ти вже пройшов певний життєвий шлях, то відповідь на це питання при початку твоєї діяльності й набагато пізніше будуть діаметрально протилежними.
Колись нас дратували такі обіги , ми вважали, що губимо в пусту час. Коли ми так думали, то в нас було мало життєвого досвіду. Час ішов і ми самі попадали в які те життєві ситуації й нам також, як цій людині потрібна була допомога й ми йшли до кого те.
Цей хто те або вислухував нас і завдяки цьому ми змогли подивитися на ситуацію з боку й не накоїти глупостей , або нас не вислухували й нам було погано й у депресивному стані ми шукали людину, що допоміг би вирішити проблему. У нас також були помилки у визначенні потрібного фахівця для рішення проблеми.
Зараз у спогадах залишаються саме ті люди, які не вигнали нас при звертанні до них, а вислухали і якщо навіть і не змогли допомогти, то своїм терпінням і щиросердечною турботою врятували нас у той момент.
Коли рятували нас, то в пам'яті спливали ті випадки , коли ми відмовилися врятувати інших. Ми були глухі, грубі , нам потрібні були тільки гроші й нам неприємно було вислухувати чужий біль.
Багато юристів і дотепер, уже будучи старими також глухі, грубі й постійно доставляють кому те біль.
До чого я це все розповідаю?
Наше розсилання називається - У допомогу починаючий частнопрактикующему юристові.
Уважаю потрібним допомогти починаючому юристові й дати безцінну пораду:
ДОПОМАГАЙТЕ! ДОПОМАГАЙТЕ! ДОПОМАГАЙТЕ!
Навіть , якщо Ваша допомога може укладатися
тільки в « Слухання. »
На цього тижня дзвонила клієнтка, що ми консультували по телефоні й наприкінці бесіди вона дуже дякувала нас і розповіла про те, як до нас по цій же проблемі звернулася до одного адвоката - жінці й замість допомоги одержала осуд. Ця юрист замість консультації початку говорити їй про те, де були її мозки коли вона все це робила. Потім вона прочитала лекцію про дурість клієнтки й наприкінці сказала, що
допомогти буде складно й дорого.
Ми витратили на цю клієнтові 20 хвилин на телефонну розмову, де застосували на 80 % тільки «Слухання» і на 20% далечіні їй зразкову оцінку її ситуації в правовому полі.
У результаті ми одержали замовлення на письмовий правовий висновок.
Зараз , за результатами нашої оцінки , її проблема має рішення й учора ми одержали гарне замовлення від її на повний юридичний супровід цієї справи.
Повертаючись до питання розумності чи вкладати свій час у клієнта, що здається Вам з першого погляду не перспективним, можна точно сказати, що заздалегідь це нікому знати не ведено.
Одне знаю точно кожний з нас іде туди й д тому , де нього було гарно й уникає тих місць, де йому зробили боляче. Така « кнопочка» виробляється в нас до кінця життя й ніяким психіатром її відтіля не вирвеш. Саме тому певні люди,які ще навіть не заговорили з Вами, викликають у вас недовіра, гнів й антипатію.
Гірше всього, що така « кнопочка» може виробитися в наших клієнтів не на певного юриста , а на всіх людей цієї професії. І отоді, коли він навіть змушений буде одержувати юридичну допомогу від юриста, те його гнів, недовіра й антипатія дістанеться ні в чому не винним фахівцям.
Тому рада наступний: Коли Ваш клієнт незаслужено Вас обвинувачує, не довіряє, випробовує до Вас антипатію, то допоможіть йому просто «Пережити» це.
Знайте , що це його « кнопочка» , керувати , що він не має сил.
Висновок для майбутнього юриста:
Допомагати вигідно. Уміти слухати вигідно. Уміти « Пережити» ситуацію із клієнтом - необхідність.
Удачі Вам і сподіваємося , що ви будете дбайливі при роботі й тактовні.

Як одержати користь від кожного працівника?

Кожна людина індивідуальна , але ця індивідуальність може приносити користь, а може шкода. У ситуації , коли працівник уже прийнятий на роботу й немає бажання його звільняти,однак є й те, що в ньому не влаштовує, то варто проаналізувати його слабкі й сильні сторони й дати йому ту роботу , де розкриються його кращі якості.
Розглянемо кілька ситуацій , проаналізуємо й знайдемо застосування працівникові.
Перша ситуація:
Перед нами впертий працівник, що відмовляється виконувати ваші інструкції з виконання завдання й все хоче робити по- своєму. Упрямість може бути , як явна , так і потайлива. У потайливому випадку працівник мовчить , але не робить , як ви сказали. Про те, що , що він зробив по своєму ви довідаєтеся тільки в тому випадку , якщо це завдання він блискуче виконав. При негативному результаті
він скаже , що робив усе по вашій інструкції й тому нічого не вийшло.
Як керівникові надійти в цьому випадку?
Перше рішення:
Це дати письмове завдання під розпис працівникові зі строком виконання.
Результат виконання перевірити. Якщо він негативний , то впевнитися, як реально працівник виконував роботу. По результаті перевірки керівникові варто зрозуміти , що перед ним людина , що його не поважає. Як член команди такий працівник не надійний і по суті не потрібний в організації.
Рішення одне: звільнити за невідповідність займаній посаді й непокора керівникові. Якщо ця людина виявиться скандалістом і буде загрожувати трудовими комісіями й судами , то знижуйте його до рівня несумісного з його амбіціями , але в рамках трудового законодавства.
Друге рішення:
Дати такому працівникові завдання за окремим договором з повної матеріальної відповідальність й умовами зниження заробітної плати при не досягненні результату. Мова йде про зміну трудового договору із працівником. Переводите його на символічний оклад й умови винагороди по результаті. Виходить справедливе рішення питання з урахуванням діючого законодавства. Один , два рази в нього не вийде , а окладу буде йому недостатньо. Піде сам. Буде проситися на колишні умови роботу , не беріть. Злість на вас у цієї людини вже є, самолюбство його ображене , самооцінка його знижена. Залишивши його ви одержите вовка в шкірі вівці. Наслідки можуть бути непередбачені. За умови , що працівник упорається із завданням і дістане прибуток , добре буде і йому й вам. Ця людина буде мати можливість росту і якщо буде почувати вашу повагу до нього може стати вашим відданим співробітником і принесе багато прибутку в майбутньому.
Друга ситуація:
Працівник виявився над міру товариський , а для його роботи ця якість заважає зосередиться й домогтися результатом.
Перше рішення:
Використайте цього працівника для участі у виставкам , презентаціях товару , при проведенні телефонних опитувань. Одним словом він принесе вам прибуток там, де потрібно багато говорити.
Друге рішення:
Звільняйте , якщо такої вакансії у вас немає. Змусити його стать іншим неможливо.
Залишивши його на роботі буде мати збиток двох видів: один - за даремно оплачену заробітну плату , а другий - від звільнення другого працівника , на який ви покладете роботу першого працівника. Навантаження , що він не витримає через фізичну неможливість виконання ,приведе до його звільнення. Працівник звільниться сам через невідповідність оплати праці обсягу виконуваної роботи.
На прикладі цих дві ситуації можна по цій же схемі вибудовувати рішення й по інших працівниках , що не відповідають вимогам займаного положення.
В основі прийняття рішень лежить фактор психології давно доведений життям.
Звички управляють людиною. Людина , придбані звички роками, відразу змінити не може. Людина може змінитися , якщо тільки вирішить це зробити сам , по своєму рішенню. Мінімальний вік наших працівників двадцять років і це вже, що сформувалася людина, і мінятися йому чи ні вирішує він сам. Усе , що відбувається в його житті - сутички з керівником , звільнення , можуть стати поштовхом до зміни його життя або до формування нового негативного образа невдахи, що озлився. У кожному разі це його вибір.
Є така приказка: Кожному роботодавцеві свій працівник , а кожному працівникові свій роботодавець. Однак є одне уточнення : роботодавець й є роботодавцем, тому що він пройшов шлях до прийняття відповідальності на себе й він більше мудрий і грамотний у порівнянні з його кадрами, тому не впускати в життя своєї організації руйнуючих елементів його прямий обов'язок , щоб захистити свій бізнес і вже, що сформувався колектив.
Застосуєте на практиці аналіз відповідності працівників займаним посадам і почніть із тих з ким уже є проблеми. Раніше рятування від проблем дозволить вам зберегти ваш бізнес.

Свідки - користь або шкода?

У Законі існують норми, які дозволяють довести в суді правду за допомогою показань свідків. Коли проста людина чує від юриста, що на доказ його захисту будуть потрібні показання свідків, те, якщо такі є - у людини не виникають сумніву в його перемозі в суді. А в залі суду може відбутися все , що завгодно. Як правило ні юрист, ні клієнт не можуть пророчити все із чим вони зштовхнуться під час опитування свідків у суді.
Ситуації коли свідок говорить прямо протилежне мають місце бути. А бувають ситуації й досить часто, що свідок розповідає , як він бачив подію і його очі воно описується не на користь Вашого клієнта.
Як таке може вийти?Адже свідок клянеться говорити правду й дає підписку й розуміє, що карний закон може його наздогнати.
Вся справа в тому, що кожна людина по своєму бачить правду й бачить саме ту частину правди, що відповідає його цілям.
Також показання свідка можуть бути перекручені, якщо питання в суді задаються грубим, формальним тоном. На тон судді вплинути складно, але завдання юриста вберегти свого свідка від пресингу атмосфери суду. Юрист може попросити суд бути більше коректним і менш грубим у формулюваннях, пояснивши це користю для спільної справи. Суддя завжди зрозуміє , що свідок, що раніше не зіштовхувався із судом, психічно вже надламаний і щоб довідатися дійсно факти в справі треба всім бути коректними.
Інша сторона буде щораз провокувати нервовий зрив у свідка , задаючи безтактні питання, а часом і питання, що обвинувачують. У цей момент треба звернути увагу суду на поводження представника іншої сторони й підтримати свого свідка- пояснити йому, що боятися нема чого.
Для того, щоб Ваш свідок був дійсно в якому те змісті управляємо вами по частині емоцій, то свідка треба готовити попередньо. Треба обов'язково знайти з ним загальна мова й розуміння, тоді він буде з Вами й вірячи Вам витримає будь-який натиск на суді. Самий гарний варіант готовити свідка за 7 днів до засідання й за день до суду. У день суду також треба прийти раніше й прорепетувати всі питання й відповіді.
Контакт зі свідком допоможе Вам ще не раз привезти свідка в суд, коли суд буде відкладений , коли будуть повторні допити. Головне правило - не відпускати свідка зі свого контакту до повного закінчення суду,тобто й на касацію й на повторні розгляди справ у першій інстанції.
Це стосується й відносини до свідка й Вашого клієнта. Якщо за час суду , вигравши на першій інстанції Ваш клієнт порахує, що йому свідок уже не потрібний й у спілкуванні з ним виявить свідкові зневага, то Ви ніяким способом не вмовите свідка повторно піти в суд. Амбіції людини, його самолюбство - це те, що юрист повинен ураховувати в першу чергу у своїй роботі.
Хто Ваш клієнт? Як він поводиться з людьми? Виявите в нього попередньо якості - зневаги до людей, хамство, нахабність й якщо вже з ним Вам доводиться працювати, то роз'ясните йому й усно й письмово про наслідки його дій у відношенні його ж свідків.
Деякі юристи займають позицію - невтручання в такі ситуації , але це позиція страуса й , коли суд буде програний - не з вашої вини, а з вини клієнта й по підставі відсутності показань свідків, те винним ваш клієнт призначить Вас. Звичайно це категорія винності умовна, але досвід самий поганий.
Усе , що стосується показань свідків - це мистецтво. Цьому треба вчитися й практикуватися. Як не буває тих самих справ під копірку ,так і не буває однакових свідків.
Тому як би гарний не був у вас свідок на перші так завжди здається, але треба підготувати додаткових свідків для перехресного допиту й питання по документах і з показань інших свідків, для викриття « не правдивих» показань.
Привожу приклад:
Була ситуація по розділі квартири чоловіка й жінки, у зв'язку з розлученням. Свідком виступив брат дружини на стороні чоловіка. На двох судових засіданнях він давав показання цілком відповідної дійсності, зокрема підтвердив суду, що гроші на частину квартири вони спільно займали в нього й також спільно віддавали. На останнім засіданні він вставив усього одну фразу про те, що гроші на цю квартиру сестра вклала із продажу іншої квартири.
Сестра суду надала документи на продаж. На питання суду про раніше дані показання він пояснив, що він утрудняється сказати чи пішли ці гроші на покупку квартири.
Повертаючись до контакту зі свідком пояснюємо, те що саме цей свідок не готувався юристом. Причина укладалася в небажанні клієнта.
При вмілому володінні майстерністю роботи зі свідками й угадуючи дії супротивника у відношенні тих же свідків, можна звести ризик від свідка на мінімум. Клієнт не повинен управляти ситуацією,як відбулося в цьому випадку. Юристові треба було настояти на знайомстві зі свідком і працювати з ним. У цьому випадку він би зміг зрозуміти, що це « слабкий» свідок і підготувати оборону - знайти інших свідків, знайти документи, викрити цього свідка.
Дійдемо висновку, що свідок - це цукерка в обгортці, поки не розгорнеш і не з'їли, то й не довідаєшся користь або шкода від нього.
Помнете, як ми перевіряємо цукерки на смак? Спочатку відкушуємо помаленьку й шматочок розчиняється в нас у роті, значить можна далі є.
А якщо цукерка гнила, то ви відразу її виплюнете.
Давайте визначати можливу користь або шкоду від свідка до суду.
Може буде більше користі, що й не буде такого свідка, хоча б з боку Вашого захисту?